|
В різний час Волинню називали різну територію. У Іпатьевськой літописі в 981 р. сказано, що земля дулібов-волинян входить в Київську Русь. Християнство тут було встановлено в IX сторіччі. Починають розвиватися міста краю. Першим волинським князем був Всеволод Володимирович (988 р.). З 1157 р. Волинь відділяється від Києва в самостійне князівство і поступово переходить під Літову. Згідно Люблінськой унії 1569 р., що об'єднала Польщу і Велике князівство Литовське в Мову Посполіту, створюється Волинське воєводство.
За Андрусовському договором 1667 р. вся правобережна Україна, у тому числі і волинські землі, залишилася у складі Мови Посполитої. У черговий переділ Польщі в 1793 р. частина Східної Волині перейшла до Російської Імперії, в 1875 р., після третього розділу, вся Західна Волинь відійшла до Росії. Була створена Волинська губернія. Друга половина минулого століття характеризується розвитком на цих землях промисловості, створенням підприємств. З травня 1919 р. край окупований поляками, за Ризьким договором 1921 р. територія відходжує Польщі на 20 років. Створюється Волинське воєводство з центром в Луцьку. 4 грудня 1939 р. створена Волинська область.
Утворюється Волинське воєводство з центром в Луцьку. Забороняється українська мова в державних установах, школах. Землю роздають польським колоніалістам - осадникам. Численні страйки, виступи населення проти влади жорстоко пригнічуються.
Украй низьким був життєвий рівень населення на Західній Україні. Влада прагнула за всяку ціну утриматися, підсилюючи репресії. Унаслідок підступного акту Молотова - Ріббентропа по суті була розв'язана друга світова війна, розділена сфери впливу. 1 вересня 1939 року гітлерівці почали окупацію Польщі. 18 вересня цього ж року до Луцька вступили частини Червоної армії, потім встановлена радянська влада. 4 грудня 1939 року утворюється Волинська область. 22 червня 1941 року Волинь одній з перших випробувала віроломний напад гітлерівської Німеччини. 8 липня 1941 року область повністю окуповували гітлерівці.
Нині Волинь - складова частина незалежної України.
Історіко-культурна спадщина
Довершеністю архітектурних форм, величчю та неповторністю і нині вражають відвідувачів Зимненський жіночий монастир XV-XXст. (Володимир-Волинський р-н), чоловічий монастир XVI-XIXст. у Мильцях (Старовижівський р-н), дерев'яні та муровані храми Волині.
Життя та діяльність видатної української поетеси Лесі Українки та родини Косачів висвітлені в експозиціях музею-садиби Лесі Українки в с.Колодяжне Ковельського району; про перебування на Волині всесвітньовідомого композитора Ігоря Стравінського відвідувачів ознайомлять матеріали музею в Устилузі, розташованого в його колишньому родинному маєтку. У Художньому музеї в Луцьку можна оглянути твори західноєвропейського, польського, російського та українського мистецтва XVII-початку XX століття. Зразки унікального іконопису XVI - XIX століть представлені в музеї Волинської ікони, серед яких найдавніша українська ікона візантійського походження - Холмська Богородиця XI - XII століть. У музеї історії сільського господарства Волині - скансені в с.Рокині Луцького району знаходяться рідкісні зразки традиційної дерев'яної архітектури регіону.
Серед небагатьох на Україні пам'яток оборонної архітектури XIV-XVст., що зберегли свою автентичність, є замок Любарта в Луцьку; з січня 2003 року функціонує державний історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир" у м. Володимирі-Волинському.
У Волинській області нині під охороною держави нараховується понад 180 пам'яток архітектури, 860 історії, 149 археології, 35 монументального мистецтва. |